Що було відомо
- Іоан Доліщинський — священник у Липовеньках Балтського повіту з 1795 року
- У XIX столітті носії прізвища записані однодворцями — отже, шляхетське коріння мало бути
Чого бракувало
- Іменної справи роду в дворянському фонді немає
- В алфавітах дворян і ухвал дворянського зібрання роду немає
- Звідки родом сам Іоан: у метриках Липовеньок за 1766–1795 роки його немає
Як шукала Нишпорка
Коли покажчики мовчать — читати самі книги
Лишається одне: читати справи Подільського дворянського зібрання сторінка за сторінкою. Нишпорка прочитала близько 120 його справ — понад 50 тисяч сторінок старого скоропису.
Рідкісне прізвище — кожен збіг на виду
Прізвище рідкісне, тож якщо рід є в прочитаному, пошук його не пропустить. У книзі протоколів 1802 року на 1757 сторінок він трапився рівно на одній — 1192-й.
Звірити з рукописом
Машина прочитала назву парафії як «Orsan». Літери звірили з іншими словами того ж писаря — і вийшла церква Озеранська.
Акт № 664, 17 грудня 1802 року
Брати Ян і Габріель Доліщинські — сини Теодора, онуки Михайла — просили Подільське дворянське зібрання визнати їхнє шляхетство. Ян — це наш Іоан. Доказами були виписка з метрики його хрещення 1758 року і свідчення дванадцяти шляхтичів.
- Як прочитала машина
- w Sięgach Metrycnych Cerhwi Orsan
- Як написано насправді
- Tysiąc Siedmset Pięćdziesiąt Ośmego Roku Dwudziestego Czwartego Dnia Marca, w Xięgach Metrycznych Cerkwi Ozerańskiey, Urodzonego Jana Doliszczynskiego…
- Українською
- Року тисяча сімсот п'ятдесят восьмого, двадцять четвертого дня березня, у метричних книгах церкви Озеранської [записане хрещення] шляхетного Яна Доліщинського…
Ухвала зібрання
«…złożone przez Urodzonych Doliszczynskich Dowody za dostateczne uznawszy Ród ich… do Pierwszey Części Szlacheckiey Xiąszki Podolskiey Gubernij wnieść…»
Зібрання визнало докази достатніми, ухвалило внести рід до першої частини родовідної книги Подільської губернії й видати патент — з оплатою два рублі до каси комісії.
Три покоління з одного акта
Акт називає всю родину — з віком на грудень 1802 року. Так рід одразу виріс на два покоління вгору і на одне вниз.
Обидва брати — «духовні при церквах» у Липовеньках Балтського повіту. Медовим — імена, які дав акт.
Що було далі
Затвердження цієї ухвали я не знайшов ніде: у родовідних книгах першої частини на «D», в алфавіті ухвал 1802 року й у пізніших списках дворян роду немає. Робоча версія — патент так і не викупили.
Тож акт № 664 — поки що єдиний знайдений документ, у якому дворянське зібрання визнало рід шляхетським.
Одна дата — ще не доказ
Тому я зібрав усі місця, де Іоан сам називає свій вік. Ці записи робили різні люди в різні роки, і всі вони сходяться на 1758-му.
| Джерело | Вік | Отже, народився |
|---|---|---|
| акт дворянського зібрання, 1802 | 44 | ~1758 |
| ревізія духовенства, 1811 | 52 | ~1759 |
| ревізька казка, 1816 | 56 | ~1760 |
| сповідний розпис, 1818 | 60 | ~1758 |
| сповідний розпис, 1821 | 63 | ~1758 |
| формулярний запис, 1822 | 63 | ~1759 |
Озерна, якої немає на мапі
Назви «Озерна» не було в жодному подільському довіднику. Знайшлася вона в Сецинського, у «Приходах і церквах Подільської єпархії» 1901 року, на с. 812: «Первоначально Шумиловъ назывался „Озирна“». Там само сказано, що дерев'яну церкву святого Луки збудовано 1752 року, тобто за шість років до хрещення.
Що ще не доведено
Шумилів — провідна версія, а не факт. Метричної книги Озерни чи Шумилова за 1758 рік не знайдено. Саме вона перетворила б версію на доказ.
Рука самого Іоана
А в метричній книзі Липовеньок 1798 року є те, чого не дасть жоден переказ: підпис Іоана під записом. Це найдавніший відомий автограф роду Доліщинських.
- Як написано
- Іереи Іоаннъ Долищинский
Що отримав дослідник
- Дослівна транскрипція акта № 664 — рядок у рядок, з розкритими скороченнями й позначками непевних місць
- Переклад українською і родовід, що випливає з акта
- Що з акта не випливає — окремим розділом
- Доля ухвали: перевірені родовідні книги, алфавіти й списки — кожен нуль зі знаменником
- Куди йти далі: справи, які ще не оцифровані
Скільки роботи
- ≈120
- справ дворянського зібрання прочитано
- 50+ тис.
- сторінок у них
- 1192-а
- сторінка з актом — одна з 1757
- 12
- шляхтичів-свідків в акті