опис справи
Користувацьке читання кадру 7: арк. 5зв–6. Пункт «Второе» описує ветхості власне монастиря: ґонтовий дах кам’яного двоповерхового корпусу настоятельських і братських келій; зал без даху при великій кам’яній церкві; відхожі місця при келіях; кам’яну огорожу; штукатурку й оздоблення стін; двері та вікна. Кошторис губернського архітектора: дах 4214, зал 3387, відхожі місця 2259, разом 9860; решта ветхостей 3503, загалом 13363. Додатково завершення іконостаса, царських врат, престолу, жертовника, північних і південних врат, підлоги й трьох дверей — приблизно 3000; меблі й сервіз — 300; разом додатково 3300. Позначення грошової одиниці користувач передав як «ф»; не розшифровано. Уривок про потреби та кошторис, не про виконання робіт. Дата уривка не встановлена.
Віталій Перегончук · 2026-10-21
опис справи
Читання користувача: кадр 12 = арк. 10зв–11, кадр 13 = арк. 11зв–12. Указ Синоду від 6 лютого 1821 року схвалює пропозицію волинського й житомирського преосвященного про ремонт училищного будинку, з’єднаного із Шаргородським монастирем. Із кошторисної суми, переданої у читанні як «6859 ф 88 ко», передбачено 2500 рублів з училищної суми Комісії духовних училищ. Кадр 12 пояснює призначення: матеріали й майстри, яких немає в монастирі. Решта ремонту — монастирськими матеріалами й робітниками без позичання коштів у монастиря. Комісії доручено належні розпорядження. У фінальному реченні користувач залишив нерозібране слово після «учинить»; його не відновлено. Це рішення про організацію та фінансування, не свідчення виконання робіт. Наявність викладу указу 1821 року означає, що каталогова дата 1818 не описує всіх дат у справі; повний діапазон невідомий.
Віталій Перегончук · 2026-10-21
опис справи
Читання користувача: кадр 80 = арк. 79; кадри 46–47 = арк. 45–45зв. Свідок № 5 — коваль Федось Улыга (написання користувача). Цеглу між дроворубнею й кузнею, залишену після архімандрита Феофана, за ігумена Феофана витрачали на ремонт усередині класів, виготовлення печей, кузню, кухню та інші потреби. Коваль бачив, як її забирали підводи шаргородської економії, але кількостей і способу одержання (позика чи купівля) не знав. Про позичання 200 цеглин до Мурафи поміщиці «Озилунской (?)» чув від намісника ієромонаха Євгенія; непевність прізвища збережена, тотожність не встановлена. У читанні також залишено непевні «капия (?)» та «болесои (?)», не відновлювали. Арк. 79 прямо повідомляє про використання цегли на духовне училище, кузню, кухню й передачу частини іншим особам. Це засвідчує окремі роботи, але не дату, повний обсяг чи завершення всього ремонту.
Віталій Перегончук · 2026-10-21
Переглянуто оком аркушів: 6.
Віталій Перегончук (6)
Писар cyr_v17
головний голос: канцелярія, метрики, сповідки
Дяк v4
другий голос: тримається пікселів там, де перший додумує